Агенти бірж: структура поза законом, без якої бізнес не допускають до торгів

На ринку деревини в Україні визріває системна проблема, про яку бізнес говорить уже не перший рік, але яка досі залишається поза увагою державних органів. Йдеться про діяльність так званих «агентів біржі» — приватних структур, які фактично контролюють допуск компаній до аукціонів із продажу лісоматеріалів, хоча їхній статус взагалі не передбачений жодним законом.

Підприємства, що працюють на цьому ринку, змушені підписувати договори з «агентами» й сплачувати їм значні суми винагороди лише для того, щоб мати можливість брати участь у торгах. Про ці факти все частіше починають говорити публічно, адже бізнес-функції цих структур, їхні повноваження, відповідальність і навіть сама законність їхнього існування залишаються невизначеними.

ТОВ «Бренвель», яке неодноразово стикалося з цією проблемою, оприлюднило офіційну позицію та факти, що засвідчують масштабність і ризикованість нинішньої практики. Публікуємо позицію компанії повністю, без скорочень.

“

Від імені ТОВ «Бренвель» публічно фіксуємо проблему, з якою стикається не лише наше підприємство, а й багато деревообробних компаній в Україні.

Сьогодні ліцензовані біржі, що проводять аукціони з продажу деревини, працюють із так званими «агентами біржі». Покупців зобов’язують підписувати заяву про приєднання до публічного договору «біржа–агент–покупець» і сплачувати їм значні суми «винагороди».

Без підписання такого договору компанія фактично взагалі не допускається до участі в торгах. Це не додаткова опція, не “сервіс”, а примусова умова доступу до ресурсу.

При цьому жоден закон України не передбачає існування “агента біржі” як суб’єкта біржової торгівлі.

У Законі «Про товарні біржі» чітко визначені товарна біржа, її члени, учасники торгів, біржові брокери та їхні обов’язки, зокрема щодо нерозголошення комерційної інформації клієнтів. Про жодних агентів там не йдеться.

Аналогічно, у законі про ринки капіталу та в постанові КМУ №1433, яка визначає, що необроблена деревина продається через організовані товарні ринки, поняття «агента біржі» взагалі відсутнє.

Тобто законодавство не знає такого суб’єкта, як “агент біржі” – ні його статусу, ні повноважень, ні відповідальності.

Ми неодноразово ставили прості запитання біржам та агентам:

Що саме робить агент?

Який конкретний перелік послуг він надає покупцю?

За що саме з нас беруть винагороду?

Жодного разу ми не отримали чіткої, предметної відповіді.

Формулювання у договорах – максимально загальні: «інформаційно-консультаційний супровід», «представництво», «допомога учасникам аукціонів». На практиці ж:

• жоден зрозумілий перелік конкретних дій нам не надано;

• жодних реальних послуг, які би відповідали сплаченим сумам, ми не побачили;

• навіть виїзд на приймання лісоматеріалу, який подається як “супровід”, оформлюється окремим договором і потребує окремої оплати.

Тобто покупець сплачує агентську винагороду, але навіть елементарні дії оплачуються вдруге, окремо.

Окремий вимір проблеми – доступ до чутливої інформації.

Закон прямо покладає на брокерів обов’язок не розголошувати комерційну таємницю клієнтів. Для агентів таких вимог немає, оскільки в законі вони взагалі не згадуються.

Водночас, беручи участь у супроводі торгів, агенти неминуче отримують або можуть отримувати доступ до:

• заявок і обсягів купівлі;

• цінових стратегій;

• фінансових та організаційних даних учасників;

• інформації про їхню поведінку під час аукціонів.

Тобто приватні структури, статус яких не врегульований законом, фактично оперують чутливою інформацією без визначених законом гарантій конфіденційності та без чіткої відповідальності за її розголошення.

Кульмінацією цієї ситуації для нашої компанії став офіційний лист від агента Української універсальної біржі – ТОВ «УІП “ЗАНІ і К”».

У цьому листі агент просить призупинити участь ТОВ «Бренвель» в електронних аукціонах на підставі пункту 3.15 Регламенту біржі – через наявність заборгованості не перед біржею, а “перед агентом зі сплати винагороди такому агенту”. Загальна сума, зазначена в листі, – 213 376,46 грн.

Фактично приватна компанія, якої немає в законодавстві як суб’єкта біржового ринку, офіційно ініціює питання про обмеження доступу підприємства до торгів і до державного ресурсу.

Нагадуємо передісторію появи так званого «агента біржі». У 2021 році, після запровадження ліцензування біржової діяльності, електронні торги були зосереджені на двох майданчиках – УУБ та УЕБ. Оскільки ці біржі фізично не могли самостійно забезпечити повний цикл проведення торгів та їх супроводу, вони залучили регіональні біржі у ролі «агентів», використовуючи при цьому електронну систему ДП «ЛІАЦ».

У цій конструкції ми бачимо кілька ключових проблем:

1) покупець деревини фактично не може брати участь у торгах без підписання договору з агентом, якого не існує в законі;

2) винагорода агенту стягується за послуги, зміст і обсяг яких не конкретизовані та не підтверджені на практиці;

3) приватні структури, які не мають визначеного законом статусу, отримують можливість ініціювати обмеження участі компаній у торгах;

4) агенти фактично мають доступ до інформації, яку закон вважає комерційною таємницею, але при цьому не підпадають під ті обмеження і відповідальність, які покладені на брокерів.

Як компанія, що працює у відкритому правовому полі, ТОВ «Бренвель» вважає за необхідне публічно поставити такі запитання:

На якій законодавчій підставі участь у торгах деревиною ставиться в залежність від підписання договору з агентом і сплати йому винагороди?

Чому внутрішні документи біржі фактично дозволяють агентам ініціювати обмеження доступу до аукціонів?

Який конкретний перелік послуг отримує покупець в обмін на обов’язкову “агентську” винагороду?

Чому навіть поїздки на приймання лісоматеріалу оформлюються як окрема додаткова послуга, якщо заявляється “повний супровід”?

Хто і як контролює використання агентами чутливої комерційної інформації про учасників торгів?

Ми переконані, що будь-які посередники, не визначені законом, не можуть мати вирішального впливу на доступ бізнесу до державного ресурсу та інформації про торги і, тим паче, ініціювати обмеження доступу до аукціонів.

Ця ситуація потребує уваги як самих бірж, так і Антимонопольного комітету, НКЦПФР та інших компетентних органів. І ми готові відкрито надавати всі матеріали, якими володіємо, для того, щоб ці питання отримали чітку і публічну відповідь”.